Метопрололу тартрат (Metoprolol tartrate)

Загальна характеристика

Міжнародна та хімічна назви: Metoprolol; ди[(RS)-3-[4-(2-метоксиетил)фенокси]-1-(ізопропіламіно)пропан-2-ол] тартрат;

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого із сіруватими вкрапленнями кольору, плоскою поверхнею, рискою і фаскою;

Склад: одна таблетка містить метопрололу тартрату 0,05 або 0,1 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукор молочний, магнію стеарат, аеросил.

Форма випуску

Таблетки по 50 мг і 100 мг.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори -адренорецепторів. ATC C07A B02.

Фармакологічні властивості

Метопрололу тартрат є кардіоселективним b -адреноблокатором без внутрішньої симпатоміметичної активності і зі слабко вираженою мембраностабілізуючою дією. Діє переважно на b-1-адренорецептори серця. Метопрололу тартрат здійснює антиангінальну, гіпотензивну та антиаритмічну дію. У хворих, що перенесли інфаркт міокарда може знизити ризик захворюваності і смертності (25%), а у хворих на артеріальну гіпертензію також зменшити ризик інсульту. Доведена його позитивна дія на хворих з епізодами безбольової ішемії міокарда, на зменшення гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією. Метопрололу тартрат добре переноситься хворими похилого віку.

Антигіпертензивний ефект обумовлений зменшенням об'єму лівого шлуночка і серцевого викиду, а також зменшенням загального периферичного судинного опору. Метопрололу тартрат чинить антиангінальний ефект завдяки зниженню системного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і помірного зниження скоротливості міокарда, що поряд зі зменшенням надходження в нормальні та ішемізовані відділи міокарда вільних жирних кислот призводить до зменшення потреби міокарда в кисні. Метопрололу тартрат завдяки подовженню діастоли (внаслідок негативного хронотропного ефекту), спроможний покращувати перфузію міокарда, а також перерозподіляти коронарний кровообіг в ішемізовані субендокардіальні відділи міокарда. При серцевій недостатності з неконтрольованою тахікардією в стані спокою (наприклад, ідіопатична дилятаційна кардіоміопатія, при фракції викиду менше 0,40) знижує чутливість міокарда до катехоламінів та вміст норадреналіну в тканинах серця.

Фармакокінетика

Абсорбція метопрололу при пероральному застосуванні майже повна і не залежить від прийому їжі, проте біодоступність складає біля 50% у зв'язку з інтенсивним метаболізмом при першому проходженні через печінку. При тривалому прийомі біодоступність збільшується завдяки зниженню кровообігу в печінці і насиченню печінкових ферментів. Після прийому всередину максимальна концентрація препарату в плазмі крові відмічається через 1 2 години. В плазмі крові метопролол на 5 25% зв'язується з білками. Об'єм розподілу достатньо великий (3 4 л/кг). Період напіввиведення (t_1/2) 3 7 годин. Але вплив на артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень спостерігається (після однократного прийому 100 мг) протягом 12 годин. При нирковій недостатності t_1/2 збільшується до 16 27 годин і більше. Екскретується нирками у вигляді метаболітів. При недостатності печінки метопролол може кумулювати в організмі. Метопролол є ліпофільним b-адреноблокатором. Біля 90% всмоктується в травному тракті, добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується при першому проходженні через печінку біля 65 80% препарату. Паління, вживання алкоголю, деяких лікарських препаратів змінює метаболізм (наприклад, барбітурати, дифенін, рифампіцин підвищують, хлорпромазин зменшує). Біотрансформація в печінці особливо знижується при цирозі, тому таким пацієнтам дозу звичайно знижують, а концентрацію в плазмі крові контролюють.

Показання для застосування

Артеріальна гіпертензія; стенокардія (в тому числі постінфарктна), функціональні кардіалгії (гіперкінетичний синдром серця); деякі форми надшлуночкових і шлуночкових аритмій (суправентрикулярна тахікардія та ін.); лікування гострого інфаркту міокарда та вторинна профілактика після перенесеного інфаркту (у складі комплексної терапії). Профілактика нападів мігрені.

Спосіб застосування та дози

Дозу Метопрололу тартрату встановлюють індивідуально. Якщо немає особливих рекомендацій лікаря, то використовують такі дозування: при артеріальній гіпертензії приймають по 1 2 таблетки (50 200 мг) Метопрололу тартрату однократно вранці або в два прийоми вранці і ввечері. Таблетки приймають всередину з невеликою кількістю рідини, не розжовуючи, після їди.

При стенокардії, функціональних кардіалгіях призначають по 1 2 таблетки (50 200 мг) Метопрололу тартрату 1 2 рази на день. При гострому інфаркті міокарда треба по можливості відразу ж після госпіталізації ввести внутрішньовенно 5 мг Метопрололу тартрату при безперервному спостереженні за станом серцево-судинної діяльності (тиск, пульс, ЭКГ). При добрій переносимості препарату вводять з інтервалом у 2 хвилини наступні разові дози по 5 мг Метопрололу тартрату аж до сумарної дози, рівної 15 мг. У випадку доброї переносимості повної дози 15 мг Метопрололу тартрату внутрішньовенно, призначають через 15 хвилин після останньої ін'єкції по 25 50 мг всередину через кожні 6 годин (по1/2 1 таблетці Метопрололу тартрату) протягом 48 годин. Для наступної підтримуючої терапії призначають по 1 2 таблетки (50 100 мг Метопрололу тартрату) 2 рази на день.

При тахікардичних аритміях, для профілактичного лікування мігрені приймають по 100 200 мг Метопрололу тартрату в день у вигляді 1 2 разових доз (по 1/2 таблетки 2 рази на день). Максимальна добова доза Метопрололу тартрату становить 400 мг. Курс лікування Метопрололу тартратом не обмежений в часі і залежить від особливостей перебігу захворювання. Мінімальна тривалість курсу лікування складає 3 місяці; лікування рекомендують продовжувати протягом 1 3 років. При необхідності відміни лікування дозу знижують поступово (протягом 10 і більше днів) під наглядом лікаря. Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем.

Побічна дія

Метопрололу тартрат звичайно добре переноситься, але на початку курсу лікування або при великих дозуваннях можуть спостерігатися розлади з боку центральної нервової системи: втома, запаморочення, депресія, сплутаність свідомості, головні болі, пітливість, порушення сну (неприємні сновидіння), а також зміна настрою, короткочасне погіршення пам'яті. При зниженні дозування і більш обережному збільшенні доз в подальшому ці явища проходять самостійно. Іноді можуть спостерігатися диспептичні явища (нудота, блювання, болі в животі, запор або понос). У деяких хворих може відзначатися задишка при фізичному навантаженні, бронхоспазм, напади бронхіальної астми (у хворих на бронхіальну астму); відчуття оніміння шкіри і повзання мурашок , відчуття холоду в кінцівках, рідко м'язова слабкість або судоми м'язів. Можливе посилення наявних розладів периферичного кровообігу (аж до гангрени).

Серцево-судинна система: можлива ортостатична гіпотензія, що супроводжується іноді втратою свідомості, урідженням пульсу, функціональними розладами серцевої діяльності (розладами атріовентрикулярної провідності), наростанням симптомів серцевої недостатності, болями в області серця і серцебиттям, брадикардією, частішанням нападів стенокардії.

Органи чуттів: у рідкісних випадках можна спостерігати сухість у роті, кон'юнктивіти, зменшення секреції слізної залози (слід враховувати цю обставину у хворих, що носять контактні лінзи). В окремих випадках можуть спостерігатися розлади статевого потягу (лібідо) і потенції, збільшення ваги, розлади зору, слуху (шум у вухах). Шкірні покриви: можливі свербіння, почервоніння шкіри, шкірні висипання (у більшості випадків псоріазоформні або дистрофічні ураження шкіри), випадіння волосся, фотосенсибілізація шкіри, а в окремих випадках посилений розвиток сполучної тканини на чоловічому статевому члені. Можливі зміни функціональних проб печінки, гепатит, артрит, тромбоцитопенія, лейкопенія, алергічний нежить. У хворих на цукровий діабет може розвинутися гіпоглікемія.

Протипоказання

Метопрололу тартрат протипоказаний при порушеннях провідності серця (атріовентрикулярна блокада II та Ш ступеня, порушення провідності між синусовим вузлом і передсердями), шоку; вираженій серцевій недостатності; брадикардії менше 50 ударів за хвилину; вираженій артеріальній гіпотензії, метаболічному ацидозі; пізніх стадіях порушень периферичного кровообігу; схильності до бронхоспазмів (бронхіальна астма); наявна підвищена чутливість до Метопрололу тартрату і до препаратів цього класу. Призначати Метопрололу тартрат хворим із псоріазом (лускатим лишаєм) в особистому або в сімейному анамнезі рекомендують тільки після ретельної оцінки очікуваної користі і можливого ризику.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При одночасному прийомі Метопрололу тартрату з інсуліном або оральними цукрознижувальними засобами може посилюватися або пролонгуватися їх дія. При цьому симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія і тремор) можуть маскуватися або зникати. В таких випадках необхідно проводити регулярний контроль рівня глюкози в крові.

При одночасному застосуванні Метопрололу тартрату і трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазинів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилятаторів та інших гіпотензивних засобів (наприклад, празозину), пероральних протизаплідних засобів, ранітидину, циметидину може посилюватися гіпотензивний ефект;

• антагоністів кальцію (типу ніфедипіну), крім посилення гіпотензивного ефекту, може розвинутися серцева недостатність;
• антагоністів кальцію (типу верапамілу та дилтіазему) або інших антиаритміків (наприклад дизопіраміду) може розвинутися гіпотензія, брадикардія та інші порушення ритму серця;
• серцевих глікозидів, резерпіну, a-метилдопи, гуанфацину та клонідину може розвиватися виражена брадикардія;
• норадреналіну, адреналіну або інших симпатоміметичних засобів, а також інгібіторів моноаміноксидази можливе підвищення артеріального тиску;
• індометацину та рифампіцину може зменшуватися гипотензивна дія Метопрололу тартрату;
• лідокаїн утруднює виведення останнього;
• алкоголю можливе посилення гальмівної дії.
• периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може викликати посилення нервово-м'язової блокади.

Наркотичні засоби посилюють гіпотензивний ефект Метопрололу тартрату. При цьому потенціюється негативна інотропна дія вказаних засобів. Тому перед операцією під загальною анестезією анестезіолог повинен бути поінформований про те, що хворий приймає Метопрололу тартрат;

Хворим, що одночасно приймають Метопрололу тартрат і клонідин, клонідин може бути відмінений тільки через декілька днів після припинення лікування Метопрололу тартратом.

Передозування

Передозування препарату проявляється артеріальною гіпотензією та іншими побічними ефектами, характерними для b-адреноблокаторів. У цьому випадку проводять заходи загальної детоксикації (промивання шлунка, прийом активованого вугілля і проносних засобів), симптоматичне лікування.

Особливості застосування

Особливо ретельний лікарський контроль необхідно проводити: у пацієнтів із цукровим діабетом, рівень вмісту цукру в крові у яких сильно коливається, а також при дотриманні суворої дієти з голодуванням; у хворих із феохромоцитомою необхідно проводити попередню терапію блокаторами a-рецепторів; у пацієнтів, що проходять курс лікування по десенсибілізації (небезпека надмірної анафілактичної реакції); у пацієнтів із порушеною функцією печінки.

У рідкісних випадках можлива маніфестація латентного діабету або погіршення стану хворих на цукровий діабет. Анафілактичний шок у пацієнтів, що приймають блокатори b-рецепторів, має важкий перебіг. Лікування підвищеного артеріального тиску Метопрололу тартратом потребує регулярного лікарського контролю. В результаті різних індивідуальних реакцій на препарат може знижуватися спроможність активно приймати участь у вуличному русі або в керуванні автотранспортом. В ще більшій мірі це стосується початку курсу лікування і зміни препарату, а також його застосування в поєднанні з алкоголем. Хворим із вираженим порушенням функцій печінки дозу препарату знижують. В окремих випадках Метопрололу тартрат може спровокувати появу або загострення псоріазу, або призводить до псоріазоподібних екзантем.

Застосування при вагітності та в період годування груддю: Під час вагітності (особливо в першому триместрі) застосовувати Метопрололу тартрат слід лише в тому випадку, якщо очікуваний терапевтичний ефект будет перевищувати потенційний ризик для плоду. В зв'язку з можливим розвитком у новонародженої дитини брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та депресії дихання, курс лікування необхідно перервати за 48 72 години до настання пологів. В тих випадках, коли це неможливо, необхідно забезпечити суворе спостереження за новонародженими протягом 48 72 годин після пологів. Метопрололу тартрат проникає в материнське молоко. Можливість надходження діючої речовини в кількостях, що є небезпечними для немовляти дуже мала, проте, немовлята в таких випадках повинні знаходитися під особливим спостереженням.

Умови та термін зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі не вище +25^oС. Термін придатності 1 рік.

Умови відпуску

Без рецепта.

Упаковка

По 10 таблеток в контурній чарунковій упаковці. По 3 або 5 контурних чарункових упаковок в картонній пачці.